- розташуватися
- див. розташовуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розташуватися
Смотреть что такое "розташуватися" в других словарях:
розташуватися — 1) = розташовуватися (про одну особу, декількох / багатьох людей зайняти приміщення для проживання / яке н. місце, сідаючи, укладаючись тощо), розміститися, розміщуватися, розміщатися, у[в]лаштуватися, у[в]лаштовуватися, у[в]моститися,… … Словник синонімів української мови
розташуватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оточити — I = оточувати 1) (розташуватися, зайняти місце навколо кого / чого н.), о(б)ступити, о(б)ступати, о(б)пасти, о(б)падати, обтовпити, обстати, обставати, обліпити, обліплювати, облипнути, облипати, облипнути, облягти, облягати, обсісти, обсідати;… … Словник синонімів української мови
притулитися — I = притулюватися, притулятися (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось / щось / схиляючись до кого / чого н.), пригорнутися, пригортатися, присунутися, присуватися, присовуватися, притиснутися, притискатися, притискуватися, приникнути,… … Словник синонімів української мови
зазимувати — у/ю, у/єш, док. Залишитися де небудь на зиму, розташуватися на зимівлю … Український тлумачний словник
засідати — I а/ю, а/єш, недок. Вести, продовжувати засідання; зібравшись, обговорювати, вирішувати які небудь питання. || Брати участь у засіданні. II а/ю, а/єш, недок., засі/сти, ся/ду, ся/деш, док. 1) неперех. Сідати де небудь, улаштовуючись зручно,… … Український тлумачний словник
зупинятися — я/юся, я/єшся, недок., зупини/тися, иню/ся, и/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т … Український тлумачний словник
ніде — I нід е заст. нігде/, присл. 1) Ні в якому місці. 2) діал. Нікуди. II н іде заст. ні/где, присл., тільки з інфін. Нема такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися і т. ін.) … Український тлумачний словник
окоренитися — ню/ся, ни/шся, док., розм., рідко. 1) Пустити коріння; укорінитися. 2) перен. Надовго розташуватися де небудь або на чомусь … Український тлумачний словник
оташуватися — у/юся, у/єшся, док., рідко. Те саме, що розташуватися … Український тлумачний словник
